Форс-мажор. Практичні аспекти застосування
Автор: компанія «Cергій Козьяков та Партнери»
В умовах триваючого впливу повномасштабної війни на економіку України бізнес продовжує стикатися з об’єктивними труднощами у виконанні договірних зобов’язань. У таких ситуаціях ключовим є правильне розуміння та застосування інституту форс-мажору (обставин непереборної сили).
Належне посилання на форс-мажор може звільнити компанію від відповідальності за порушення зобов’язань, тоді як помилки в його тлумаченні чи процедурі підтвердження можуть призвести до значних фінансових та репутаційних ризиків. У цій статі ми наводимо огляд деяких важливих аспектів концепції форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які слід враховувати бізнесу.
Форс-мажор звільняє від відповідальності, але не від зобов’язання
Варто пам’ятати, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як правило, звільняють сторону лише від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання, але НЕ від виконання самого зобов’язання в натурі. Іншими словами, вплив форс-мажору дає можливість уникнути сплати штрафних санкцій (пені, штрафу) або відшкодування потенційних збитків контрагенту, завданих порушенням договору.Водночас, саме зобов’язання залишається чинним і сторона має виконати його після усунення дії форс-мажору. Наприклад, якщо компанія не змогла вчасно здійснити поставку товару через обставини непереборної сили, це може звільнити її від сплати пені, але не від самого обов’язку поставити товар.
Форс-мажор – коли неможливо, а не просто складно
На практиці деякі компанії помилково вважають, що обставини, які значно ускладнюють виконання зобов’язання можуть розцінюватися як форс-мажор.
Натомість позиція Верховного Суду у цьому випадку є однозначною: обставини, на які сторона посилається як на форс-мажорні, мають саме унеможливлювати належне виконання зобов’язання, а не просто його суттєво ускладнювати. З останньої судової практики можна простежити тенденцію, за якої Верховний Суд послідовно відмовляється вважати зокрема наступні «ускладнюючі» обставини форс-мажорними:
- Загальний факт війни без доведення причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями/воєнним станом та неможливістю належно виконати конкретне зобов’язання;
- Економічна невигідність виконання зобов’язання (наприклад зросла собівартість виробництва або робіт);
- Порушення зобов’язання контрагентом боржника, що потягнуло за собою порушення зобов’язання перед кредитором (наприклад підрядні роботи не було виконано вчасно через прострочення субпідрядника).
При цьому, зі сталої практики Верховного Суду випливає, що боржник, який посилається на форс-мажорну подію, має довести наступне:
- Надзвичайність події, тобто її винятковий характер та неможливість передбачення на момент укладення договору;
- Невідворотність події, тобто неможливість запобігти її настанню чи наслідкам;
- Подія повністю унеможливила належне виконання зобов’язання;
- Боржник не мав альтернативних способів виконати зобов’язання навіть ціною додаткових для себе витрат;
- Причинно-наслідковий зв’язок між подією та неможливістю належно виконати конкретне зобов’язання.
У суді сторона, що посилається на форс-мажор, має провести ретельну роботу по збору доказів, що демонструють наявність усіх вищенаведених ознак.
Повідомлення контрагента про форс-мажор та надання сертифікату Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажору
Слід пам’ятати, що форс-мажор зазвичай не застосовується автоматично. Часто договори передбачають, що у випадку виникнення обставин непереборної сили сторона, яка не може виконати зобов’язання, повинна:
1) негайно або протягом визначеного строку (наприклад, 7 днів) письмово повідомити про це контрагента;
2) надати сертифікат Торгово-промислової палати (ТПП) України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин.
В залежності від умов договору недотримання цих вимог може позбавити сторону права посилатися на форс-мажор і, як наслідок, призвести до обов’язку сплатити штрафні санкції чи відшкодувати збитки в повному обсязі.
При цьому, слід розрізняти своєчасне повідомлення контрагента про форс-мажор та звернення до ТПП для засвідчення форс-мажору. Згідно з позицією Верховного Суду, сторона має повідомити контрагента про форс-мажор у строки, визначені договором, щоб своєчасно поінформувати його про обставини, які унеможливлюють виконання зобов’язання. Водночас звернення до ТПП для отримання сертифіката, що офіційно підтверджує факт форс-мажору, може відбутися пізніше — вже після порушення зобов’язання.
Крім того, cертифікат ТПП не є беззаперечним доказом існування форс-мажору. У разі судового спору суд оцінює його у сукупності з іншими доказами, що підтверджують настання обставин непереробної сили щодо конкретного зобов’язання. У цьому контексті Верховний Суд заважує, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з боку ТПП України може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов’язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Отже, в разі настання форс-мажорних обставин сторона договору може бути не лише зобов’язана вчасно повідомити про це контрагента та отримати сертифікат ТПП для підтвердження форс-мажору перед контрагентом, але й бути готова доводити настання таких обставин окремо в суді, де сертифікат ТПП може бути використаний лише як один із доказів.
Наслідки часткового виконання зобов’язання в період дії форс-мажору
Іноді сторона, незважаючи на існування форс-мажору, здатна частково виконати зобов’язання. Наприклад, підрядник під час дії форс-мажору може вчасно виконати певну частину робіт, передбачених договором, але не мати можливості своєчасно завершити всі роботи через вплив форс-мажору на діяльність підприємства. Виникає питання, чи може сторона в цьому випадку все одно посилатись на існування обставин непереборної сили?
Важливо врахувати, що ст. 617 Цивільного кодексу України (ЦКУ) звільняє особу від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо таке порушення сталося через вплив обставин непереборної сили (форс-мажор). При цьому «порушення зобов’язання» у розумінні ст. 610 ЦКУ охоплює як повне невиконання, так і неналежне виконання (порушення строків надання послуг, неповний обсяг поставки товару тощо). Отже, форс-мажор може вплинути на можливість саме належно виконати зобов’язання (вчасно виконати роботи, поставити товар в повному обсязі тощо), але не обов’язково має повністю паралізувати діяльність компанії та виконання нею будь-якої частини зобов’язання.
Верховний Суд принаймні в декількох справах погоджувався з існуванням форс-мажорних обставин навіть в умовах часткового виконання договірних зобов’язань у період дії форс-мажору (часткове виконання полягало у поставці частини товару в строк незважаючи на форс-мажор у вигляді війни та пов’язаних з нею ракетними обстрілами, повітряними тривогами, небезпекою для життя працівників, перебоями в роботі транспорту та логістики). Отже, форс-мажор – перешкода, яка може мати епізодичний невідворотній вплив «в періоді» на здатність сторони належно виконати зобов’язання, але необов’язково повинно унеможливлювати виконання зобов’язання взагалі в такому «періоді».
Форс-мажор vs. істотна зміна обставин
Обставини непереборної сили (форс-мажор) не варто плутати з іншим правовим інструментом – істотною зміною обставин.
Істотна зміна обставин застосовується у ситуаціях, коли внаслідок непередбачуваних та незалежних від волі сторін подій умови виконання договору змінилися настільки, що порушено економічний баланс інтересів сторін (наприклад, у разі різкого зростання собівартості виробництва), що робить виконання договору суттєво невигідним для однієї з них.
На відміну від форс-мажору, який звільняє від відповідальності за порушення зобов’язання, істотна зміна обставин лише дає лише можливість стороні вимагати зміну умов договору шляхом переговорів із контрагентом або через звернення до суду.
Висновок
Успішне посилання на форс-мажор для звільнення від відповідальності за порушення договору вимагає від бізнесу глибоко розуміти правову природу цього інституту, ретельно аналізувати умови договору, розмежовувати форс-мажор з іншими правовими конструкціями (зокрема істотною зміною обставин) та вміти довести причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорною подією і неможливістю належним чином виконати конкретне зобов’язання.
У «Козьяков та Партнери» ми допомагаємо бізнесу ефективно долати ці юридичні складнощі. Незалежно від того, чи потрібно вам посилатися на форс-мажорні обставини, переглянути умови договору при зміні ринкової ситуації або захиститися від договірних претензій, наша команда готова обрати найкращу стратегію для захисту інтересів Вашої компанії.
Зміст цього матеріалу призначений виключно для загального ознайомлення і не є юридичною консультацією. Перед вирішенням будь-якого конкретного юридичного питання завжди звертайтесь до кваліфікованих юристів.
