Review of the impact of Russian armed aggression on Ukraine’s green transition and environmental reforms – EBA Committee contributed to the KYIV RYISING paper

21/ 10/ 2022

Події останніх днів, пов’язані із ракетними атаками росії на українську критичну інфраструктуру вкотре продемонстрували світові, хто тепер є терористом номер один. Але бізнес продовжує вірити в Україну, мужність та незламність її народу. І продовжує будувати плани щодо майбутнього сталого повоєнного відновлення. На запрошення Kyiv Strategy Consulting, Європейська Бізнес Асоціація долучилась до проєкту KYIV RYISING. Його мета – підвищити обізнаність про Україну та її потенціал у глобальному середовищі – країн-донорів, міжнародних організацій, іноземних інвесторів та підприємців. KYIV RYISING пропонує погляди експертів на ситуацію у різних галузях. Так, Ольга Бойко, координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА зробила короткий огляд впливу російської збройної агресії на зелений перехід України та екологічні реформи задля євроінтеграції та можливості повоєнного відновлення. Україна від початку поділяла прагнення ЄС щодо зеленого переходу та бажання стати першим вуглецево-нейтральним континентом до 2050 року, як це передбачено у Європейській зеленій угоді. У 2021 році Україна конкретними діями показала свої кроки до декарбонізації економіки. Так, було прийнято Другий Національно-визначений внесок до Паризької угоди з ціллю скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року. На регуляторному рівні стартувала система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, яка є першим етапом запуску ринку торгівлі парниковими квотами. Більше того, чи не вперше проблема зміни клімату отримала безпрецедентну увагу та підтримку різних стейкхолдерів – вищого політичного керівництва, громадян та бізнесу, який активно реалізовував проєкти декарбонізації та енергоефективності. Повномасштабне російське вторгнення, на жаль, відкинуло наші зусилля у боротьбі зі зміною клімату на десятиліття назад. Зелена трансформація фактично поставлена на паузу, в той час коли енергетична безпека, відновлення ланцюжків постачання та підтримка постраждалого від війни населення будуть пріоритетами для держави в найближчі роки. Але не можна говорити, що кліматична та екологічна тематика більше фігурує в порядку денному українського політикуму та бізнес-дискурсу. Навпаки, зараз якраз час переосмислити наслідки війни та оновити погляд на екологічні реформи з урахуванням поточного контексту. Так, Ольга виділила 7 основних принципів, яких слід дотримуватись для повернення України на шлях до кліматичної нейтральності у процесі повоєнного відновлення: 1. Україна має бути виключена з-під дії механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в ЄС. Заходи, пов’язані з реконструкцією як житла так і інфраструктури слід здійснювати на засадах енергоефективності та з урахуванням принципів циркулярної економіки. Реформування ринку електричної енергії має продовжуватись, зокрема у частині субсидування та доступу до чистих джерел енергії. Доступ до джерел фінансування є критично важливим для кліматично-нейтрального відновлення. Забезпечення захисту міжнародних приватних інвестицій від політичних ризиків. Відновлення природних комплексів, які підвищують протидію зміні клімату. Продовження курсу на дерегуляцію у природоохоронній сфері. Детальніше читайте у статті на платформі проєкту: https://kyivrysing.kyivconsulting.com/sources-of-inspiration А також читайте повну публікацію у форматі PDF: https://kyivrysing.kyivconsulting.com/public/assets/pdf/KYIV%20RYSING%20BOOK.pdf

На запрошення Kyiv Strategy Consulting, Європейська Бізнес Асоціація долучилась до проєкту KYIV RYISING. Його мета – підвищити обізнаність про Україну та її потенціал у глобальному середовищі – країн-донорів, міжнародних організацій, іноземних інвесторів та підприємців.

KYIV RYISING пропонує погляди експертів на ситуацію у різних галузях. Так, Ольга Бойко, координаторка комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА зробила короткий огляд впливу російської збройної агресії на зелений перехід України та екологічні реформи задля євроінтеграції та можливості повоєнного відновлення.

Україна від початку поділяла прагнення ЄС щодо зеленого переходу та бажання стати першим вуглецево-нейтральним континентом до 2050 року, як це передбачено у Європейській зеленій угоді. У 2021 році Україна конкретними діями показала свої кроки до декарбонізації економіки. Так, було прийнято Другий Національно-визначений внесок до Паризької угоди з ціллю скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року. На регуляторному рівні стартувала система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, яка є першим етапом запуску ринку торгівлі парниковими квотами. Більше того, чи не вперше проблема зміни клімату отримала безпрецедентну увагу та підтримку різних стейкхолдерів – вищого політичного керівництва, громадян та бізнесу, який активно реалізовував проєкти декарбонізації та енергоефективності.

Повномасштабне російське вторгнення, на жаль, відкинуло наші зусилля у боротьбі зі зміною клімату на десятиліття назад. Зелена трансформація фактично поставлена на паузу, в той час коли енергетична безпека, відновлення ланцюжків постачання та підтримка постраждалого від війни населення будуть пріоритетами для держави в найближчі роки.

Але не можна говорити, що кліматична та екологічна тематика більше фігурує в порядку денному українського політикуму та бізнес-дискурсу. Навпаки, зараз якраз час переосмислити наслідки війни та оновити погляд на екологічні реформи з урахуванням поточного контексту. Так, Ольга виділила 7 основних принципів, яких слід дотримуватись для повернення України на шлях до кліматичної нейтральності у процесі повоєнного відновлення:

1. Україна має бути виключена з-під дії механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) в ЄС.
Заходи, пов’язані з реконструкцією як житла так і інфраструктури слід здійснювати на засадах енергоефективності та з урахуванням принципів циркулярної економіки.
Реформування ринку електричної енергії має продовжуватись, зокрема у частині субсидування та доступу до чистих джерел енергії.
Доступ до джерел фінансування є критично важливим для кліматично-нейтрального відновлення.
Забезпечення захисту міжнародних приватних інвестицій від політичних ризиків.
Відновлення природних комплексів, які підвищують протидію зміні клімату.
Продовження курсу на дерегуляцію у природоохоронній сфері.

Детальніше читайте у статті на платформі проєкту: https://kyivrysing.kyivconsulting.com/sources-of-inspiration

А також читайте повну публікацію у форматі PDF: https://kyivrysing.kyivconsulting.com/public/assets/pdf/KYIV%20RYSING%20BOOK.pdf