Європейський трек безготівкової економіки: підсумки Cashless Day 2025

15 грудня Європейська Бізнес Асоціація провела галузевий захід “Cashless Day 2025: European Integration Track”, присвячений розвитку ринку безготівкових платежів в Україні та його готовності до інтеграції з європейським платіжним простором. Подія об’єднала представників державної влади, регуляторів, міжнародних організацій, платіжних систем, фінансових установ та бізнес-спільноти для фахової дискусії щодо ключових регуляторних змін, законодавчих ініціатив та інновацій у платіжній сфері.

 

 

З вітальним словом захід відкрив Антон Тютюн, голова Комітету електронних платежів Європейської Бізнес Асоціації, заступник голови правління АТ “Ощадбанк”. Він наголосив, що Україна має прогрес в імплементації європейських стандартів, і саме відкритий діалог між усіма стейкхолдерами є ключем до формування збалансованих та ефективних рішень для ринку.

 

 

Також у межах заходу відбулася презентація результатів дослідження Європейської Бізнес Асоціації “Забезпечення сталості та стійкості безготівкової економіки в Україні в процесі європейської інтеграції”, підготовленого Deloitte Ukraine за підтримки ініціативи Deloitte Future of Ukraine. Дослідження презентували представники Deloitte Ukraine Олена Бойченко, партнерка департаменту консалтингу, Вікторія Сидоренко, директорка податково-юридичного департаменту, Ігор Дурицький, директор департаменту консалтингу, та Оксана Соломка, менеджерка департаменту консалтингу.

 

Дослідження зосередилося на аналізі законодавчої бази України та ЄС у сфері електронних платежів, основний фокус був спрямований на Регламент ЄС №751 щодо interchange fee regulation (IFR). Для підготовки дослідження було опитано понад 70 представників різних груп стейкхолдерів: органів державної влади, міжнародних партнерів, фінансового сектору та бізнесу. Експерти Deloitte Ukraine представили міжнародні бенчмарки гармонізації IFR та сценарний аналіз впливу зниження міжбанківських комісій на ключових гравців ринку. Було розглянуто кілька сценаріїв — швидкий, поміркований, альтернативний і повільний — які демонструють, що інтенсивність і темп зниження інтерчейнджу є визначальними факторами для розподілу ефектів між банками та ритейлерами, а, отже, безпосередньо впливають на їхні прибутки та бюджетні надходження. 

 

За результатами консультацій зі стейкхолдерами було сформовано 6 консолідованих гіпотез, які лягли в основу рекомендацій. Серед яких: поетапна пакетна гармонізація законодавства й імплементація IFR протягом; збереження інвестицій в банківську інфраструктуру для забезпечення стабільності податкових надходжень; захист інтересів МСБ і кінцевих споживачів тощо.

 

Під час панельної дискусії “Баланс інновацій та регулювання: український платіжний ринок на шляху до ЄС” учасники обговорили технологічну та законодавчу готовність України до інтеграції з європейським платіжним простором.

 

Олексій Шабан, заступник Голови НБУ, розповів про технологічні пріоритети регулятора, зокрема розвиток відкритого банкінгу та платіжної інфраструктури на стандарті ISO 20022. Він також повідомив, що вже розроблені та очікують на внесення до Парламенту законопроєкти, необхідні для приєднання України до SEPA. Після їх ухвалення НБУ сформує необхідний пакет документів й за фактом погодження з Урядом зможе надіслати відповідну заявку до Європейської платіжної ради. Банківська система вже розпочала підготовку до підключення до платіжної інфраструктури SEPA, водночас технологічні роботи банки можуть розпочатись тільки після схвалення заявки України Європейською платіжною радою.

 

Щодо імплементації Регламенту ЄС №751 Олексій Шабан зауважив, що у процесі євроінтеграції Україна зобов’язана узгодити своє законодавство про міжбанківські комісії з європейським. Переговорна позиція Уряду України передбачає, що імплементація цього регламенту в Україні має відбутися до кінця 2027 року. Національний банк напрацьовує пропозиції змін до Закону про платіжні послуги, які планує передати КМУ в першому кварталі 2026 року.

 

Ольга Василевська-Смаглюк, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, поінформувала про законодавчі пріоритети у сфері платіжного регулювання, а саме про підготовку законопроєктів щодо SEPA та Регламенту ЄС №751, а також про триваючий діалог щодо регулювання віртуальних активів.

 

Алессандро Носера, спеціаліст з питань політики Європейської комісії, наголосив на необхідності для України й надалі просуватися у впровадженні SEPA як частини зобов’язань у межах євроінтеграції. Він також зазначив, що щодо міжбанківських (інтерчейндж) комісій кінцевою метою є повна гармонізація законодавства на момент вступу. Водночас рішення стосовно конкретних етапів і часових рамок гармонізації ухвалюються самою країною за умови їх відповідності зобов’язанням України та демонстрації суттєвого прогресу з плином часу.

 

Учасники панелі також звернули увагу на важливість збереження балансу між регуляторними змінами, інноваціями та інтересами ринку. Антон Тютюн підкреслив, що інтерчейндж є ключовим елементом цифрової економіки, тому будь-які зміни мають впроваджуватися поступово та узгоджено з усіма гравцями. 

 

Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, зазначив, що прив’язка зниження інтерчейнджу до етапів вступу України до ЄС може бути найбільш логічним підходом з огляду на ризики компенсації комісій коштом кінцевих споживачів.

 

Після завершення панельної дискусії учасники заходу мали змогу поставити запитання спікерам та продовжити професійний діалог.

 

Європейська Бізнес Асоціація дякує всім спікерам, учасникам та партнеру події — Deloitte Ukraine — за змістовну розмову та спільну роботу над розвитком безготівкової економіки в Україні!