Як подолати проблеми деревообробки

Недостатній рівень об’ємів заготівлі деревини і, як наслідок, її дефіцит на ринку

Як демонструють вищенаведені дані, після стабільного зростання протягом 2015-2018 років спостерігається суттєвий рівень падіння об’ємів заготівлі. Такий недостатній обсяг заготівлі зумовлений відсутністю ефективної державної політики в лісовій галузі.

Унаслідок падіння об’ємів деревини відбулося неконтрольоване зростання цін на сировину, що робить українських переробників неконкурентними на європейських ринках, адже в жодній країні Європи немає зростання цін на сировину у 3-4 рази.

Збереження поточного рівня стартових цін на деревину на IV квартал цього року негативно вплине на фінансовий стан деревообробних підприємств та не дозволить в процесі торгів повернутися до економічно прийнятних цін на сировину.

Також дефіцит деревини призводить до зупинки виробничих процесів або до завантаження підприємств на половину потужності, що зі свого боку зменшує надходження до бюджету.

Отже, наразі деревообробні підприємства потребують сировини, яка відсутня в достатніх об’ємах для виконання як міжнародних, так і внутрішніх контрактів. Враховуючи високий потенціал українських деревообробних компаній, збільшення обсягів заготівлі дозволить їм завантажити вже наявні виробничі потужності, а також збільшити інвестиції у зростання власного виробництва. Уряду необхідно збільшити показник заготівлі не нижче 15 млн куб. м., щоб вийти до прийнятного рівня завантаження українських переробників.

Державна політика у сфері лісового господарства

Головний орган у лісогосподарській сфері — Держлісагентство, яке підпорядковується новоствореному Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України.

За останні роки сфера лісових відносин неодноразово змінювала головний орган, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері лісового господарства. До 2019 року Міністерство аграрної політики та продовольства відповідало за ці питання. Потім, у результаті об’єднання з Міністерством економіки, ці функції повернулися до Міністерства енергетики та захисту довкілля, яке до 2013 року відповідало за політику у сфері лісового господарства. А вже в травні 2020 року утворилося Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, на яке було покладено ці обов’язки. У липні 2025 року відбулася чергова реорганізація державних відомств, внаслідок якої було ліквідовано Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, а їхні функції доручили Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», маючи в управлінні 6,6 млн га земель державного лісового фонду, є найбільшим лісокористувачем України та одним із найбільших  — Європи і належить до сфери адміністрування Держлісагентства.

Відповідно до статуту ДП «Ліси України», підприємство створене з метою ведення лісового й мисливського господарства, раціонального використання і відтворення лісів, одержання прибутку від комерційної діяльності, а також забезпечення потреб держави або територіальних громад на промисловій чи комерційній основі.

Тобто ДП «Ліси України» є єдиним органом, який відповідає за управління лісовим фондом і за показники об’ємів заготівлі деревини. Тож чим менше заготовленого обсягу деревини виставлено на продаж, тим вища її вартість і, відповідно, більший заробіток державного підприємства.                 

Проблема недостатнього обсягу заготівлі має два основні негативні наслідки:

1) Екологічний та ресурсний аспект

Заготовляти деревину потрібно в період її зрілості, щоб запобігти перестиганню і псуванню на корені. Несвоєчасна заготівля призводить до зменшення корисного ресурсу деревини та зумовлює екологічні проблеми.

2) Економічний аспект

Недостатні обсяги заготівлі унеможливлюють повноцінне забезпечення сировиною української деревообробної та меблевої галузей, що знижує їхню конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на світовому ринках. Це зі свого боку позбавляє можливості збільшення переробки та експортних надходжень, власних інвестицій та наповнення бюджету.

Отже, постійна реорганізація відповідальних органів і відсутність належної державної політики у лісовому господарстві негативно впливає не лише на бізнес, а й на державу. Проте консолідація повноважень в новоствореному Міністерстві дає шанс сформувати належну державну політику, враховуючи стратегічні інтереси України. Адже тепер всі відповідальні відомства лісогосподарської сфери віднесені до управління Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Вдосконалення процедури біржових торгів деревиною

Останнім часом найбільші українські переробники деревини повідомляють про спекуляції зі сторони покупців на біржових торгах. Тож виникає запитання, чи залучені до цих спекуляцій також продавці та біржі?

Візьмемо до уваги важливий факт: у ІІ-ІІІ кварталах 2025 року відбулися найбільші зростання цін за всю історію ведення лісового господарства України. Значна частина переможців аукціонів відмовилася від отримання виграних лотів.

Ця ситуація підкреслює необхідність забезпечення прозорості процесів купівлі-продажу сировини на біржах. По-перше, доцільно запровадити механізм виключення недобросовісних покупців — тих, хто без поважних причин забирає менше ніж 60% від придбаних обсягів — із системи торгів щонайменше на два квартали. Альтернативно можна розглянути введення штрафів за невибраний обсяг та списання гарантійних внесків.

По-друге, бізнес звертає увагу на численні випадки невиконання договірних зобов’язань з боку постачальників. Довести їхню провину часто буває складно. Тому кожен подібний випадок має розглядатися уповноваженим органом для з’ясування всіх обставини, оскільки через недопостачання компанії втрачають своїх клієнтів. У таких ситуаціях доцільно передбачити застосування санкцій саме до постачальників деревини.

По-третє, ⁠необхідно змінити розмір та спосіб зарахування гарантійних внесків на користь продавця. Гарантійний внесок необхідно збільшити, і він повинен зарахуватись після виконання мінімум 60% контракту. Віншому випадку маємо ситуацію, коли виграні лоти за завищеною ціною забираються максимум на 5% (сумагарантійного внеску) і подальшої відповідальності недобросовісний покупець не несе.

Ще один потрібний крок — запровадження публічності і прозорості під час біржових торгів. Оприлюднення контрактів про продаж деревини та інформації про учасників таких угод надасть змогу уникати будь-яких зловживань з боку недоброчесних учасників ринку.

Адже наразі українські деревообробні підприємства не мають змоги ідентифікувати інших учасників торгів. Це створює ризик недовіри та підозр у можливих маніпуляціях, спрямованих на штучне підвищення цін.  До прикладу, під час продажу спеціальних дозволів на користування надрами, учасники мають можливість бачити своїх конкурентів у процесі торгів. Така практика сприяє більшій прозорості, підвищує довіру до результатів аукціонів і забезпечує чесну конкуренцію.

Отже, біржова торгівля зарекомендувала себе як найбільш надійний варіант реалізації деревини, проте вона потребує вдосконалення та врахування пропозицій деревообробних підприємств.

Як впливає на ринок відсутність профільного закону

Необхідність ухвалення комплексного закону, що регулює ринок деревини, було визначено ще десять років тому. Найбільш активна робота над профільним законом розпочалася восени 2024 завдяки створеній робочій групі щодо напрацювання законопроєкту «Про ринок деревини». До неї увійшли народні депутати, представники профільних асоціацій та деревообробних підприємств. Бізнес-спільнота підтримала прийняття законопроєкту №4197-д, оскільки в ньому були враховані основні пропозиції бізнесу:

• Принцип каскадності біржових аукціонів з продажу деревини.  Згідно з яким може відбуватися як підвищення, так і пониження стартової ціни, що сприяє прозорій конкуренції.
• Надання першочергового права купівлі вітчизняним переробним компаніям деревини на біржових аукціонах. Це дозволить захистити українських виробників від ймовірних зловживань інших учасників ринку. 
• Продовження мораторію на експорт необробленої деревини. Це  допоможе національним переробним компаніям збільшити інвестиції у власне виробництво, розвивати ринок праці, наймаючи більшу кількість працівників, а також збільшити суму сплачених податків.

Однак 29 квітня 2025 року законопроєкт №4197-д набрав лише 175 голосів народних депутатів і не був прийнятий в цілому. Після чого було зареєстровано оновлений законопроєкт № 13227 від 29 квітня 2024. За піврічний термін відбулася низка виїзних засідань робочої групи щодо напрацювання законопроєкту «Про ринок деревини».

5 вересня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку ухвалив рішення рекомендувати Парламенту до схвалення в першому читанні доопрацьованого законопроєкту «Про ринок деревини» №13227.

Водночас найбільші деревообробні підприємства-члени Європейської Бізнес Асоціації визначають наступні положення, які необхідно виключити із фінальної редакції законопроєкту:

• Поділ деревообробників на «малих» та інших  із запровадженням обмежень на участь у певних етапах біржових торгів . Це може призвести до зменшення доступу до ресурсів для значної частини ринку, а також має ознаки порушення принципів вільної конкуренції.
• Прив’язка участі в торгах для малих деревообробників до регіону розміщення виробництва . Це положення не узгоджується з принципами свободи підприємництва та вільної конкуренції.
• Надмірні повноваження відповідального органу  щодо встановлення правил участі у торгах, визначення часток та розподілу обсягів деревини між малими та іншими деревообробниками тощо. Без чітко визначених критеріїв та процедур це створює потенційні ризики зловживань, вибіркового регулювання та непрозорості.
• Надання особливих умов малим деревообробникам  може стимулювати практику штучного «дроблення бізнесу» для уникнення сплати податків або отримання пільг. Що потім може мати негативні наслідки для ринку та української економіки загалом.

Тож бізнес-спільнота сподівається на те, що оновлена редакція законопроєкту №13227 відповідатиме інтересам як держави, так і бізнесу, і не міститиме норм, які можуть призвести до дестабілізації діяльності деревообробних підприємств та посилення монополізації ринку.

Чинне законодавство у лісогосподарській сфері та євроінтеграція

Найбільш зарегульованим питанням у лісогосподарській сфері є процедура проведення оцінки впливу на довкілля.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23 травня 2017 року спрямований на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Закон встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля.

В ЄС процедуру оцінки впливу на довкілля здійснюють відповідно до положень Директиви 2011/92/ЄС Європейського парламенту і Ради від 13 грудня 2011 року. Відповідно до статті 4 Директиви 2011/92/ЄС, проєкти, які зазначені в Додатку І до Директиви, підлягають обов’язковому оцінюванню, а рішення щодо проєктів, наведених в Додатку ІІ, держави-члени повинні визначити самостійно — зазвичай це лише випадки зміни цільового призначення земель у разі лісорозведення (afforestation) або знеліснення (deforestation).

Натомість, як зауважують експерти Держлісагентства і ДП «Ліси України» та бізнесу, Закон №2059-VIII не повною мірою відображає вимоги Додатка II до Директиви 2011/92/ЄС щодо проєктів у лісовій галузі. Це призводить до надмірного регулювання, дублювання процедур погодження, втрати часу на проведення оцінки впливу на довкілля і, як наслідок, погіршення санітарного стану лісів та втрати сортиментів деревини.

Отже, узгодження національного законодавства з положеннями Директиви 2011/92/ЄС та синхронізація з законодавчим регулюванням тотожних правовідносин у сфері оцінки впливу на довкілля у країнах-членах ЄС, сприятиме спрощенню і вдосконаленню цих процедур та позитивно вплине на збільшення об’ємів лісозаготівлі.

Необхідність продовження мораторію на експорт деревини

У 2005 році в Україні було введено заборону на експорт необробленої деревини цінних та рідкісних порід за межі митного кордону. У 2015 році заборона була розширена на усі породи.

Продовження дії мораторію є важливим кроком для підтримки української деревообробної галузі. Це рішення сприятиме залученню інвестицій у внутрішнє виробництво, створенню нових робочих місць і збільшенню податкових надходжень до бюджету.

Проте важливо не лише зберегти, а й розширити чинний мораторій, включивши до переліку паливні дрова хвойних порід (код УКТЗЕД 4401 11). Такий підхід доцільно зберігати щонайменше до моменту, коли обсяги заготівлі деревини повернуться до довоєнного рівня. Це дозволить підвищити конкурентоспроможність українських переробних підприємств у порівнянні з іноземними.

Світові тенденції свідчать про те, що держави ставлять у пріоритет перед експортом захист власного виробництва та забезпечення внутрішнього ринку необхідною сировиною. Тому найважливішим завданням для України має бути задоволення потреб національних виробників, а лише потім — розгляд можливостей експорту.

Український бізнес та народні депутати підтримують продовження мораторію і наголошують на необхідності збереження заборони на експорт лісоматеріалів у фінальній редакції Закону «Про ринок деревини». Відповідні норми містилися як у попередньому законопроєкті №4197-Д, так і в оновленому законопроєкті №13227.

Серед переваг продовження мораторію:

• Стимулювання внутрішньої переробки деревини. Як наслідок, розвиток національної деревообробної промисловості та створення нових робочих місць.
• Контроль над внутрішнім ринком і цінами. Це дозволить запобігти дефіциту деревини на внутрішньому ринку, а також стабілізувати ціни для меблевої галузі.
• Екологічна безпека та відповідальне ведення лісового господарства, зменшення ризику незаконних рубок.
• Захист стратегічного ресурсу країни. Деревина залишається доступною для потреб українських переробників.

Варто додати, що продовження мораторію не суперечить європейському законодавству, навпаки, це відповідає положенням статей 472 («Заходи, пов’язані з суттєвими інтересами безпеки») та 143 («Винятки, пов’язані із безпекою») Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також пункту “b” (iii) статті XXI «Винятки з міркувань безпеки» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

До того ж продовження мораторію є особливо актуальним через мінування лісистих територій України внаслідок воєнних дій. А це унеможливлює заготівлю та обмежує доступ до сировини для деревообробних підприємств.

Отже, деревина є стратегічним ресурсом, і її необмежений експорт може поставити під загрозу національні потреби та діяльність українських деревообробних підприємств. Тож бізнес очікує на пролонгацію мораторію, термін якого закінчується восени 2025 року.

Виклики європейського регламенту EUDR для українських імпортерів деревообробної продукції

Регламент Європейського Союзу щодо запобігання знелісненню (EUDR) — документ, спрямований на ліквідацію товарів, пов’язаних з вирубкою лісів.

Регламент EUDR набуває чинності для українських компаній з 1 січня 2026 року. Документ передбачає, що імпортована до ЄС продукція не повинна сприяти знелісненню чи деградації лісів.

Згідно з вимогами регламенту, європейські імпортери будуть зобов’язані щоразу перед ввезенням продукції здійснювати ретельну перевірку її походження. Це означає, що українські компанії повинні бути готові надати повний пакет супровідної документації, як-от:

• наукова назва породи деревини;
• країна вирубки;
• географічні координати місць заготівлі;
• час або період здійснення рубки;
• підтвердження дотримання законодавства країни походження при заготівлі та обробці деревини;
• докази відсутності знеліснення чи деградації лісів у процесі заготівлі.

Усі компанії, що входять до сфери діяльності EUDR, повинні дотримуватися вимог щодо продовження підприємницької діяльності в межах Європейського Союзу. Невідповідність може призвести до серйозних юридичних наслідків і фінансових збитків.

Ці нові правила безпосередньо впливають на українських експортерів, орієнтованих на європейський ринок. Але станом на момент написання цього тексту, відсутні опубліковані або зареєстровані нормативно-правові акти, які імплементують положення EUDR в національне законодавство.

Отже, враховуючи експортну орієнтованість української деревообробної галузі, бізнес-спільнота підкреслює важливість термінового напрацювання ефективних рішень для забезпечення безперебійного експортно-імпортного режиму та збереження економічної стабільності.

Висновок: деревообробна промисловість України має значний потенціал для розвитку, проте його реалізація потребує вирішення низки системних проблем. Зокрема, необхідно вдосконалити законодавчу базу, забезпечити стабільні обсяги заготівлі деревини, переглянути державну політику щодо збільшення ресурсної бази та підвищити ефективність біржової торгівлі.

Реалізація комплексного підходу та активне залучення бізнесу до формування рішень дозволять зміцнити галузь, підвищити її конкурентоспроможність на міжнародних ринках та зробити вагомий внесок у економічне зростання України.