CBAM: виклики для українського експорту та роль УЗЕ

06/ 06/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   Автор: компанія HELIOS STRATEGIA У 2022 р. після початку повномасштабного вторгнення ЄС тимчасово скасував мита та квоти на український експорт, щоб підтримати економіку України. Однак у червні 2025 року термін дії цього преференційного режиму завершився. Низка країн-членів ЄС, які сприймають український агроекспорт як конкуренцію для власних виробників, ініціювала повернення торговельних обмежень. Удар першим відчув агропродовольчий сектор, на який торік припадало майже 60% усього українського експорту. Втім, для економіки України з’являється ще один виклик — CBAM, який може болісно вдарити не лише по аграріях, а й по промисловості та енергетичних компаніях. CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це інструмент ЄС, спрямований на боротьбу зі «вуглецевим витоком»: імпорт продукції до Європейського Союзу обкладатиметься митами, якщо її виробництво супроводжується значними викидами парникових газів. «Чиста» енергія, але під митом: що CBAM означає для України?. CBAM набуде чинності з 1 січня 2026 року, і це створює серйозні ризики для ключових експортних галузей України: металургії, виробництва цементу, добрив, а також експорту електроенергії, що генерується з вугілля чи газу. Україна належить до країн з однією з найчистіших структур генерації у Європі: понад 50% електроенергії виробляють атомні станції, які ЄС офіційно визнає вуглецево-нейтральними; 11% у 2024 році припало на відновлювані джерела — насамперед сонячні та вітрові електростанції, близько 10% — на великі гідроелектростанції. Інша ж частка українського експорту електроенергії походить від теплових станцій, що працюють на вугіллі або газі, і саме вона буде обкладатися вуглецевим митом.  А «чиста» сонячна генерація має свою проблему: у денні години, коли виробництво пікове, і в Україні, і в ЄС спостерігається профіцит. Відповідно, експорт у цей час втрачає економічну доцільність. Ситуацію ускладнює ще й те, що можливості експорту залежать від сезонності: у весняний період, коли атомні блоки ще не виведені в ремонти, та восени, коли попит ще відносно низький, Україна може продавати надлишки електроенергії за кордон. Натомість у літні місяці, попри високий рівень генерації сонячними станціями, на ринку ЄС також часто виникає профіцит, що обмежує вигідність поставок з України. У підсумку, хоча частка «чистої» енергії в Україні висока, її експорт стикається з ринковими бар’єрами. І саме ці обмеження, накладені на фоні запровадження CBAM, можуть знизити економічну цінність української відновлюваної енергетики для європейського ринку. УЗЕ — частина рішення. Установки збереження енергії (УЗЕ, або ESS — Energy Storage Systems) стають критично важливим інструментом для сучасної енергетики. Вони дозволяють накопичувати надлишкову електроенергію вдень і віддавати її в години пікового попиту — коли вона справді потрібна і має найвищу цінність. В Україні вже формується тренд на впровадження УЗЕ серед виробників електроенергії. І це логічно: понад ¾ української електроенергії має низький вуглецевий слід (атомна енергетика та відновлювані джерела). За правильних умов та розвитку інфраструктури, Україна могла б стати конкурентоспроможним постачальником чистої енергії до Європи. Крім того, роль УЗЕ різко зростає у контексті євроінтеграційних процесів повязаних з CBAM. Ще один ключовий аспект — майбутній маркет-каплінг (повна інтеграція українського та європейського ринків електроенергії, запланована на 2027 рік). У цьому процесі УЗЕ відіграватимуть подвійну роль: технічну — забезпечуючи балансування між виробництвом та споживанням; економічну — дозволяючи операторам оптимізувати цінові різниці між ринками і збільшувати прибутковість. Таким чином, розвиток УЗЕ — це не лише інструмент стабільності енергосистеми, а й стратегічна передумова для успішної євроінтеграції України та виходу на європейський ринок із позиціями постачальника “чистої” енергії. Чи буде відстрочка для України?. Профільні асоціації, зокрема Energy Club та Укрцемент, вже зверталися до уряду з закликом ініціювати переговори з Єврокомісією щодо можливості відстрочки впровадження CBAM для України. Станом на травень 2025 року, була інформація про можливе відтермінування впровадження CBAM для України до 2027 року. Саме тоді планується і запуск market coupling — повне об’єднання українського та європейського ринків електроенергії. Це дозволить здійснювати угоди PPA (Power Purchase Agreement), що дозволяють виробникам уникати податку на вуглець. Проте на сьогодні ЄС ще не визнає українські PPA-угоди, що створює перешкоди для зеленого експорту електроенергії. На ринку ВДЕ існують два основні типи угод, які дозволяють компаніям купувати електроенергію з підтвердженим низьким вуглецевим слідом: Фізичні PPA — прямі контракти між виробником та покупцем, які передбачають постачання електроенергії за фіксованою ціною. Віртуальні PPA — фінансові угоди, де сторони не здійснюють фізичного постачання, але укладають контракт на різницю (CfD), що фіксує погоджену ціну. Це дозволяє компаніям хеджувати ризики і підтвердити «зелене» походження енергії, навіть якщо вона не постачається напряму. Макроекономічні наслідки. Запровадження CBAM може мати суттєвий вплив на макроекономічну стабільність України. Експорт традиційно формує значну частку ВВП, тому нові бар’єри, як-от вуглецеве мито, можуть призвести до зниження зовнішніх доходів, кількості робочих місць та уповільнення економічного зростання. У таких умовах ключову роль відіграватиме здатність держави адаптуватися: через зелений перехід, інтеграцію в енергетичний ринок ЄС і розвиток низьковуглецевих технологій. CBAM — це серйозний виклик для українських експортерів, але водночас і можливість прискорити зелений перехід. Інтеграція в енергетичний ринок ЄС, розвиток низьковуглецевих технологій та визнання українських PPA здатні зберегти конкурентоспроможність нашої продукції та забезпечити стабільний доступ до європейських ринків.

Автор: компанія HELIOS STRATEGIA

У 2022 р. після початку повномасштабного вторгнення ЄС тимчасово скасував мита та квоти на український експорт, щоб підтримати економіку України. Однак у червні 2025 року термін дії цього преференційного режиму завершився. Низка країн-членів ЄС, які сприймають український агроекспорт як конкуренцію для власних виробників, ініціювала повернення торговельних обмежень. Удар першим відчув агропродовольчий сектор, на який торік припадало майже 60% усього українського експорту.

Втім, для економіки України з’являється ще один виклик — CBAM, який може болісно вдарити не лише по аграріях, а й по промисловості та енергетичних компаніях. CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це інструмент ЄС, спрямований на боротьбу зі «вуглецевим витоком»: імпорт продукції до Європейського Союзу обкладатиметься митами, якщо її виробництво супроводжується значними викидами парникових газів.

«Чиста» енергія, але під митом: що CBAM означає для України?

CBAM набуде чинності з 1 січня 2026 року, і це створює серйозні ризики для ключових експортних галузей України: металургії, виробництва цементу, добрив, а також експорту електроенергії, що генерується з вугілля чи газу.

Україна належить до країн з однією з найчистіших структур генерації у Європі:

• понад 50% електроенергії виробляють атомні станції, які ЄС офіційно визнає вуглецево-нейтральними;
• 11% у 2024 році припало на відновлювані джерела — насамперед сонячні та вітрові електростанції,
• близько 10% — на великі гідроелектростанції.

Інша ж частка українського експорту електроенергії походить від теплових станцій, що працюють на вугіллі або газі, і саме вона буде обкладатися вуглецевим митом.

 А «чиста» сонячна генерація має свою проблему: у денні години, коли виробництво пікове, і в Україні, і в ЄС спостерігається профіцит. Відповідно, експорт у цей час втрачає економічну доцільність. Ситуацію ускладнює ще й те, що можливості експорту залежать від сезонності: у весняний період, коли атомні блоки ще не виведені в ремонти, та восени, коли попит ще відносно низький, Україна може продавати надлишки електроенергії за кордон. Натомість у літні місяці, попри високий рівень генерації сонячними станціями, на ринку ЄС також часто виникає профіцит, що обмежує вигідність поставок з України.

У підсумку, хоча частка «чистої» енергії в Україні висока, її експорт стикається з ринковими бар’єрами. І саме ці обмеження, накладені на фоні запровадження CBAM, можуть знизити економічну цінність української відновлюваної енергетики для європейського ринку.

УЗЕ — частина рішення

Установки збереження енергії (УЗЕ, або ESS — Energy Storage Systems) стають критично важливим інструментом для сучасної енергетики. Вони дозволяють накопичувати надлишкову електроенергію вдень і віддавати її в години пікового попиту — коли вона справді потрібна і має найвищу цінність.

В Україні вже формується тренд на впровадження УЗЕ серед виробників електроенергії. І це логічно: понад ¾ української електроенергії має низький вуглецевий слід (атомна енергетика та відновлювані джерела). За правильних умов та розвитку інфраструктури, Україна могла б стати конкурентоспроможним постачальником “чистої” енергії до Європи.

Крім того, роль УЗЕ різко зростає у контексті євроінтеграційних процесів пов’язаних з CBAM. Ще один ключовий аспект — майбутній маркет-каплінг (повна інтеграція українського та європейського ринків електроенергії, запланована на 2027 рік). У цьому процесі УЗЕ відіграватимуть подвійну роль:

• технічну — забезпечуючи балансування між виробництвом та споживанням;
• економічну — дозволяючи операторам оптимізувати цінові різниці між ринками і збільшувати прибутковість.

Таким чином, розвиток УЗЕ — це не лише інструмент стабільності енергосистеми, а й стратегічна передумова для успішної євроінтеграції України та виходу на європейський ринок із позиціями постачальника “чистої” енергії.

Чи буде відстрочка для України?

Профільні асоціації, зокрема Energy Club та Укрцемент, вже зверталися до уряду з закликом ініціювати переговори з Єврокомісією щодо можливості відстрочки впровадження CBAM для України.

Станом на травень 2025 року, була інформація про можливе відтермінування впровадження CBAM для України до 2027 року. Саме тоді планується і запуск market coupling — повне об’єднання українського та європейського ринків електроенергії. Це дозволить здійснювати угоди PPA (Power Purchase Agreement), що дозволяють виробникам уникати податку на вуглець.

Проте на сьогодні ЄС ще не визнає українські PPA-угоди, що створює перешкоди для “зеленого” експорту електроенергії.

На ринку ВДЕ існують два основні типи угод, які дозволяють компаніям купувати електроенергію з підтвердженим низьким вуглецевим слідом:

• Фізичні PPA — прямі контракти між виробником та покупцем, які передбачають постачання електроенергії за фіксованою ціною.
• Віртуальні PPA — фінансові угоди, де сторони не здійснюють фізичного постачання, але укладають контракт на різницю (CfD), що фіксує погоджену ціну. Це дозволяє компаніям хеджувати ризики і підтвердити «зелене» походження енергії, навіть якщо вона не постачається напряму.

Макроекономічні наслідки

Запровадження CBAM може мати суттєвий вплив на макроекономічну стабільність України. Експорт традиційно формує значну частку ВВП, тому нові бар’єри, як-от вуглецеве мито, можуть призвести до зниження зовнішніх доходів, кількості робочих місць та уповільнення економічного зростання. У таких умовах ключову роль відіграватиме здатність держави адаптуватися: через зелений перехід, інтеграцію в енергетичний ринок ЄС і розвиток низьковуглецевих технологій.

CBAM — це серйозний виклик для українських експортерів, але водночас і можливість прискорити зелений перехід. Інтеграція в енергетичний ринок ЄС, розвиток низьковуглецевих технологій та визнання українських PPA здатні зберегти конкурентоспроможність нашої продукції та забезпечити стабільний доступ до європейських ринків.