Серпнева-2025: головна освітня подія року

06/ 06/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   Що змінюється в українській освіті та як її адаптують до нових реалій – ці питання постали в центрі уваги щорічної конференції «Серпнева–2025», яка відбулася 21 серпня в Києві. Освітяни, управлінці, державні лідери, міжнародні й громадські організації обговорили шляхи трансформації освіти та створення середовища, у якому молодь може реалізувати свій потенціал. Одним із партнерів події є швейцарсько-українська програма EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа. Конференція зібрала понад 500 учасників. Програма заходу, розподілена між тематичними аренами «Зміст», «Педагог» і «Простір», охоплювала ключові напрями: від дошкільної та загальної середньої освіти до позашкільної, професійної та фахової передвищої. Питанням безбар’єрного середовища та цифрової трансформації було приділено окрему увагу. Спеціальною гостею події стала перша леді України Олена Зеленська. Захід також відвідала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, відкриваючи захід, підкреслив: «Освіта – це фундамент, на якому будується майбутнє країни. Вона має дати дітям навички долати виклики та формувати суспільну стійкість». Однією із тем обговорення під час конференції став міжнародний досвід. Зокрема, учасники приділили увагу швейцарській моделі професійної освіти як прикладу ефективної інтеграції молоді в економіку. Як зазначила Сімон Троллер, заступниця керівника програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, одним із ключових чинників успіху є тісний зв’язок освіти з ринком праці. «У Швейцарії молодь зазвичай не йде одразу до університету, а обирає професійну освіту. Два дні на тиждень вони проводять у навчальному закладі, а три – працюють у компаніях, де виконують реальні завдання, мають наставника і поступово беруть на себе відповідальність. Це створює міцний зв’язок між освітою та економікою. А ще важливо, що двері до університету не зачиняються. Отримавши професійну освіту, молодь може перейти до університетів чи академічної освіти», – розповіла Сімон Троллер. Для Фонду Східна Європа освіта – це не просто галузь, а критична інфраструктура для розвитку держави. Тож під час конференції організація представила результати впровадження проєктів, які підтримує Програма EGAP.  Один із них – розвиток STEM-освіти. Сьогодні в 21 школі п’яти областей за ініціативи програми  EGAP працюють сучасні лабораторії. В них учні мають змогу вивчати науку через практику, створювати моделі, програмувати роботів і працювати з 3D-принтерами. Про це розповів Віктор Лях, президент Фонду Східна Європа. «Ми зібрали весь досвід: інструкції, правила безпеки, методичні матеріали, – в один пакет і готові безплатно передати його всім, хто хоче запустити STEM-клас у своїй школі. Більше того, ми працюємо над тим, щоб ці лабораторії були не шаблонними, а відповідали контексту громади – аграрного, індустріального чи екологічного. І найважливіше – підтримуємо вчителів. Бо саме вони запалюють у дітей жагу до досліджень, помилок, відкриттів. STEM – це не про техніку. Це про мрію й тих, хто допомагає її реалізувати», – наголосив Віктор Лях. Більше про підходи до облаштування STEM-просторів у школах розповіла Софія Сакалош, менеджерка проєктів із цифрового розвитку громад програми EGAP. Вона наголосила, що доступ до технологій має бути не лише в міських, а й у сільських школах – там, куди інновації зазвичай приходять останніми. Саме тому STEM-проєкт Програми EGAP орієнтований на системну підтримку таких шкіл.  Цифрова трансформація освіти – це про створення безпечного, зручного та ефективного середовища для навчання й викладання. Про це під час «Серпневої–2025» розповіла Марина Терещук, керівниця відділу впровадження державної освітньої екосистеми Мрія. Вона підкреслила, що Мрія вже створює єдиний цифровий простір для шкіл, у наступному році розпочне пілотування дошкілля та розробку концепції для вищих навчальних закладів. Екосистема має на меті обʼєднати всі ланки освіти та розвивати культуру навчання протягом всього життя.   «Застосунок дає змогу вчителям автоматизувати рутину, батькам – бути залученими до життя дітей, а учням і ученицяи – навчатися цікаво й у зручному цифровому просторі», – наголосила Марина Терещук. Захід організований Міністерством освіти і науки України за підтримки швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та Цюрихського педагогічного університету за підтримки Швейцарії, Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії, Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та українсько-швейцарського проєкту «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні» EdUP, що впроваджується за підтримки Швейцарського уряду, приватних партнерів та виконується Швейцарською фундацією технічного співробітництва з розвитку Свісконтакт за підтримки МОН України.

Що змінюється в українській освіті та як її адаптують до нових реалій – ці питання постали в центрі уваги щорічної конференції «Серпнева–2025», яка відбулася 21 серпня в Києві. Освітяни, управлінці, державні лідери, міжнародні й громадські організації обговорили шляхи трансформації освіти та створення середовища, у якому молодь може реалізувати свій потенціал. Одним із партнерів події є швейцарсько-українська програма EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа.

Конференція зібрала понад 500 учасників. Програма заходу, розподілена між тематичними аренами «Зміст», «Педагог» і «Простір», охоплювала ключові напрями: від дошкільної та загальної середньої освіти до позашкільної, професійної та фахової передвищої. Питанням безбар’єрного середовища та цифрової трансформації було приділено окрему увагу.

Спеціальною гостею події стала перша леді України Олена Зеленська. Захід також відвідала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, відкриваючи захід, підкреслив: «Освіта – це фундамент, на якому будується майбутнє країни. Вона має дати дітям навички долати виклики та формувати суспільну стійкість».

Однією із тем обговорення під час конференції став міжнародний досвід. Зокрема, учасники приділили увагу швейцарській моделі професійної освіти як прикладу ефективної інтеграції молоді в економіку. Як зазначила Сімон Троллер, заступниця керівника програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, одним із ключових чинників успіху є тісний зв’язок освіти з ринком праці.

«У Швейцарії молодь зазвичай не йде одразу до університету, а обирає професійну освіту. Два дні на тиждень вони проводять у навчальному закладі, а три – працюють у компаніях, де виконують реальні завдання, мають наставника і поступово беруть на себе відповідальність. Це створює міцний зв’язок між освітою та економікою. А ще важливо, що двері до університету не зачиняються. Отримавши професійну освіту, молодь може перейти до університетів чи академічної освіти», – розповіла Сімон Троллер.

Для Фонду Східна Європа освіта – це не просто галузь, а критична інфраструктура для розвитку держави. Тож під час конференції організація представила результати впровадження проєктів, які підтримує Програма EGAP. 

Один із них – розвиток STEM-освіти. Сьогодні в 21 школі п’яти областей за ініціативи програми  EGAP працюють сучасні лабораторії. В них учні мають змогу вивчати науку через практику, створювати моделі, програмувати роботів і працювати з 3D-принтерами. Про це розповів Віктор Лях, президент Фонду Східна Європа.

«Ми зібрали весь досвід: інструкції, правила безпеки, методичні матеріали, – в один пакет і готові безплатно передати його всім, хто хоче запустити STEM-клас у своїй школі. Більше того, ми працюємо над тим, щоб ці лабораторії були не шаблонними, а відповідали контексту громади – аграрного, індустріального чи екологічного. І найважливіше – підтримуємо вчителів. Бо саме вони запалюють у дітей жагу до досліджень, помилок, відкриттів. STEM – це не про техніку. Це про мрію й тих, хто допомагає її реалізувати», – наголосив Віктор Лях.

Більше про підходи до облаштування STEM-просторів у школах розповіла Софія Сакалош, менеджерка проєктів із цифрового розвитку громад програми EGAP. Вона наголосила, що доступ до технологій має бути не лише в міських, а й у сільських школах – там, куди інновації зазвичай приходять останніми. Саме тому STEM-проєкт Програми EGAP орієнтований на системну підтримку таких шкіл. 

Цифрова трансформація освіти – це про створення безпечного, зручного та ефективного середовища для навчання й викладання. Про це під час «Серпневої–2025» розповіла Марина Терещук, керівниця відділу впровадження державної освітньої екосистеми Мрія. Вона підкреслила, що Мрія вже створює єдиний цифровий простір для шкіл, у наступному році розпочне пілотування дошкілля та розробку концепції для вищих навчальних закладів. Екосистема має на меті обʼєднати всі ланки освіти та розвивати культуру навчання протягом всього життя.  

«Застосунок дає змогу вчителям автоматизувати рутину, батькам – бути залученими до життя дітей, а учням і ученицяи – навчатися цікаво й у зручному цифровому просторі», – наголосила Марина Терещук.

Захід організований Міністерством освіти і науки України за підтримки швейцарсько-українського проєкту DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та Цюрихського педагогічного університету за підтримки Швейцарії, Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії, Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та українсько-швейцарського проєкту «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні» EdUP, що впроваджується за підтримки Швейцарського уряду, приватних партнерів та виконується Швейцарською фундацією технічного співробітництва з розвитку Свісконтакт за підтримки МОН України.